Сьогодні приготую найкращу пиріжки! Рум’яна скоринка, трохи хрустка та смачна солодкувата начинка нікого не залишать байдужим!
Інгредієнти:
Тісто:
- Борошно – 400 г
- Вода тепла – 250 мл
- Дріжджі сухі – 1 ч. л.
- Сіль – 1 ч. л.
- Цукор – 1 ч. л.
- Олія – 3 ст. л.
Начинка:
- Горох – 1 скл.
- Цибуля – 2 шт.
- Сіль, перець мелений за смаком
- Олія для смаження
Приготування:
Начинка:
Я беру звичайний жовтий колотий горох, добре промиваю його й заливаю холодною водою — щоб рівень води був трохи вищий за горох. Ставлю на плиту, накриваю кришкою й варю до готовності. За час варіння я кілька разів доливаю холодної води — завжди так, щоб вона була трохи над горохом. Так пюре виходить ніжніше. Підсолюю вже під кінець варіння. Гарячий горох ще рідкуватий, майже кремовий. Але варто йому вистигнути — і він густішає, як треба для пиріжків. На сковорідку наливаю трішки олії й підсмажую дрібно нарізану цибулю до золотистої. Додаю цибулю в горохове пюре, перчу, пробую, досолюю за своїм смаком.
Тісто:
Беру велику миску й просіваю туди борошно. Додаю теплу воду, дріжджі, сіль, цукор і починаю замішувати тісто. Під час вимішування вливаю олію. Тісто виходить м’яке, слухняне, зовсім не забите. Накриваю миску серветкою й ставлю в тепле місце на 1 годинку — хай підходить.
Після години тісто піднялося так, що збільшилося майже втричі — пухке, ніжне, пружне. Ділю його навпіл — так зручніше працювати. Кожну половинку ріжу ще на 8 частинок. Усього виходить 16 маленьких заготовок. Кожну заготовку я підкочую в кульку, а потім розминаю пальцями в коржик — не надто тонкий, щоб начинка не прорвала. У центр кожного коржика кладу ложку начинки й акуратно защипую краї.

Сковорідку ставлю широку, наливаю багато олії — так пиріжки виходять пухкі та рівномірно рум’яні. Викладаю пиріжки й смажу на середньому вогні з обох боків до золотистості. Вони ростуть прямо на очах! Підрум’янюються, потріскують, пахнуть просто неймовірно.

І ось вони — рум’яні, хрумкі, ароматні. Які ж вони гарні! Це саме той варіант пиріжків, що “на всі часи”: і до чаю, і до компоту, і просто так, щойно зі сковороди. Готуйте, пробуйте — вони того варті!
