Сьогодні готую ароматний напій із власної вишні! Домашнє вишневе вино, яке готують у моєму селі, всі його обожнюють і ви будете у захваті!
Інгредієнти:
- Вишня — 6 кг
- Цукор — 3 кг
- Вода — 6 л
Приготування:
Збираю стиглу вишню без плодоніжок. Для вина ягоди не мию, адже на їхній поверхні містяться природні дикі дріжджі, які й забезпечать природне бродіння. У велику ємність висипаю вишню та додаю цукор. Руками ретельно перемішую ягоди з цукром і добре роздавлюю їх, щоб виділилося якомога більше соку. Після цього вливаю воду та ще раз усе добре перемішую.
Ємність накриваю марлею та ставлю в тепле місце. Під час бродіння мезга поступово піднімається догори, тому один раз на добу я обов’язково перемішую масу. Так триває приблизно 4–5 днів, доки процес бродіння не стане достатньо активним.
Фільтрування та основне бродіння
Через 5 днів дикі дріжджі повністю активізуються, і я переходжу до фільтрування сусла. Для цього використовую сито або друшляк, застелений марлею у два шари. Поступово проціджую всю масу, відокремлюючи сік від мезги та кісточок.

Отримане сусло переливаю в чисту бродильну ємність. На горловину одягаю гумову рукавичку та роблю маленький прокол в одному з пальців. Саме через цей отвір виходитиме вуглекислий газ під час бродіння. Ємність знову ставлю у тепле місце. Уже через добу рукавичка добре надувається, що свідчить про активний процес бродіння. Залишається лише чекати, поки вона повністю опуститься.
Контроль готовності вина
Через 7 тижнів бродіння повністю завершується. На дні утворюється значний осад, а рукавичка вже не надувається. На цьому етапі я перевіряю залишковий вміст цукру спеціальним приладом. У моєму випадку показник становив близько 4% цукру. Це означає, що дріжджі вже припинили свою роботу, а вино має приємний напівсолодкий смак. Додатковий цукор я не додаю, адже хочу отримати саме напівсолодке вино.

Зняття з осаду
Перед переливанням готую чисту продезінфіковану ємність. Для переливання використовую сифон із фільтром, який дозволяє акуратно відокремити чисте вино від осаду на дні. Сифоном повільно переливаю напій у нову ємність, намагаючись не зачепити осад. Уже на цьому етапі вино має дуже гарний насичений вишневий колір та чудовий аромат стиглих ягід. Напій виходить м’яким, напівсолодким і досить міцним.
Витримка та зберігання
Після першого зняття з осаду залишаю вино ще приблизно на один тиждень для додаткового освітлення. Потім ще раз акуратно зливаю його з нового осаду. Готове вино розливаю у пляшки або банки, щільно закриваю та відправляю на зберігання в прохолодний льох чи підвал. Узимку особливо приємно відкрити пляшечку власноруч приготовленого вишневого вина, пригостити друзів і насолодитися натуральним смаком літа.
