Коли у мене є фарш і картопля, я далі навіть не думаю — вечеря вирішена. Це мій улюблений варіант «усе в одній сковорідці», неймовірна смакота!
Інгредієнти:
- яловичий фарш – 400 г
- цибуля – 1 шт.
- часник – 2 зуб.
- картопля – 3-4 шт.
- вершки 30-33% – 240 мл
- курячий бульйон – 3 ст. л.
- сіль, чорний перець
- олія – 1 ст. л. ( у мене оливкова)
- сир моцарелла або чеддер – 150 г
- петрушка
Приготування:
Я ставлю сковорідку розігріватися, додаю олію і одразу викладаю фарш. Лопаткою розбиваю всі грудочки, солю, перчу чорним меленим перцем і добре обсмажую до красивої рум’яної скоринки. Тут я не поспішаю, бо саме добре підрум’янений фарш дає глибокий, насичений смак і той аромат. Поки фарш смажиться, я дрібно нарізаю цибулю, додаю її прямо в сковорідку, перемішую і ще кілька хвилин обсмажую, щоб вона стала м’якою й ароматною. Далі беру кілька зубчиків часнику, роздавлюю їх пласкою стороною ножа і дрібно нарізаю. Додаю часник до фаршу буквально на 30 секунд — тут головне не перетримати, щоб він дав аромат, а не гіркоту.
Тепер беру картоплю і нарізаю її дуже тонкими кружальцями. Викладаю картоплю прямо поверх фаршу, приправляю сіллю і чорним перцем та одразу вливаю вершки. Мені дуже подобається, як тонкі скибки картоплі вбирають соус — згодом він стає густим, ніжним і неймовірно смачним. Перемішую, щоб картопля з’єдналася з фаршем, і додаю ще трохи курячого бульйону — він допомагає всьому рівномірно приготуватися і робить смак більш насиченим, але не важким. Накриваю сковорідку кришкою і готую 10 хвилин на слабкому вогні, потім акуратно перемішую, піднімаючи нижні шари картоплі догори, знову накриваю і залишаю ще на 20 хвилин на маленькому вогні.
Поки все доходить, я натираю сир — підійде чеддер, моцарела або будь-який інший, який є під рукою. Картопля за цей час стає м’якою, ніжною і дуже ароматною. Посипаю її тертим сиром, знову накриваю кришкою і чекаю, поки сир повністю розплавиться і з’єднає все в одну кремову текстуру. Наприкінці дрібно нарізаю петрушку. Знімаю сковорідку з вогню і просто милуюся результатом. Картопля м’яка й вершкова, соус густий, фарш соковитий, а сир тягнеться і буквально склеює все в один ідеальний смак. Така вечеря самодостатня, але за бажанням я подаю її з легким салатом. Це саме та домашня їжа, яку хочеться повторити вже завтра. Дуже раджу зберегти цей рецепт — у будні він виручає на всі сто. Смачного!
