Сьогодні готую ніжний, яскравий і дуже ароматний десерт — справжній мандариновий вибух смаку. Він виходить насичений, ароматний!
Інгредієнти:
- печиво Савоярді
- мандарини для просочення – 3 шт.
- мед розтоплений чи рідкий – для декору
- кокосова стружка – для декору
Крем:
- маскарпоне – 250 г
- цукрова пудра – 60-70 г
- вершки 33% – 50 г
Приготування:
Готую крем. Беру маскарпоне, додаю цукрову пудру та вершки. Спочатку обережно перемішую ложкою, щоб інгредієнти подружилися між собою, а потім беру міксер і збиваю на середній швидкості до гладкого, щільного й водночас повітряного крему. Він має бути таким, щоб ложка залишала м’які сліди, а маса тримала форму. Перекладаю крем у кондитерський мішок і беру насадку, яка мені подобається найбільше й гарно ляже в десерті.
Беру дві тарілки: в одну наливаю розтоплений мед, в іншу насипаю кокосову стружку грубого помелу — усе це за бажанням, але вигляд буде святковий. Беру келих для десерту, спочатку занурюю край келиху у мед, потім у кокосову стружку, і маю гарні ажурні краї, в такому келиху десерт уже виглядає ефектно.
Беру соковиті мандарини й вичавлюю з них сік. Тепер беру печиво савоярді. Ділю його на шматочки, щоб вони добре лягали у келих, кожен шматочок швиденько занурюю в свіжовичавлений мандариновий сік — не перетримую, щоб печиво стало м’яким, але не розлазилося. Викладаю його на дно келиха, формуючи основу, і зверху рівномірно відсаджую крем, щоб він заповнив усі проміжки. Так чергую шари — печиво й крем — стільки разів, скільки дозволяє келих, кожен шар обов’язково прикриваю кремом, щоб десерт тримав красиву структуру.
Для прикраси очищаю мандарин, знімаю всі білі ниточки, розбираю на дольки й кожну дольку розрізаю навпіл. В центрі келиха, трохи відступивши від краю, викладаю перше коло — основу квітки, а далі в шаховому порядку розміщую мандаринові шматочки блискучою стороною до себе, формуючи акуратну мандаринову троянду. За бажанням легенько присипаю її дрібною білою кокосовою стружкою — виглядає, ніби сніжок ліг. Десерт виходить ніжний, святковий і дуже ароматний, той самий, що хочеться їсти повільно й із задоволенням.
