Приготую не просто торт – це справжній «Ідеал», саме такий, яким його пекли понад 60 років тому. Без спрощень, без сучасних замін і без жодних компромісів. Я готую той самий торт із минулого: щільні, але ніжні горіхові коржі з глибоким смаком і справжній насичений горіховий крем!
Інгредієнти:
Тісто:
- волоські горіхи мелені 150 г
- борошно 300 г
- цукор 200 г
- яйця 2 шт.
- мед 3 ст. л. з гіркою
- сода 1,5 ч. л.
Крем:
- масло вершкове м’яке 300 г
- цукрова пудра 200 г
- ванільний цукор 20 г
- сметана 21% або вище 300 г
- волоські горіхи мелені 150 г
Приготування:
Тісто:
Спочатку подрібнюю волоські горіхи до дрібної крихти. У миску просіюю все борошно, всипаю половину мелених горіхів, додаю цукор і перемішую. У центр вбиваю яйця, кладу мед, додаю соду і починаю замішувати тісто, підбираючи борошно з країв. Тісто виходить дуже м’яке й липке — так і має бути, жодного жиру, окрім горіхів, я не додаю. Перекладаю його на добре присипану борошном поверхню, формую ковбаску і ділю на однакові частини, щоб коржі були рівні. Тісто не охолоджую, воно відпочиває при кімнатній температурі.
Коржі я розкачую в коло між двома листами пергаменту, від центру до країв, із запасом по діаметру, бо тісто під час випікання трохи стягується. Перекладаю корж на деко і випікаю при 170 градусів до гарного золотистого кольору 12-15 хвилин. Дуже важливо — обрізати краї одразу, поки корж гарячий, бо після охолодження він стає твердим, обрізаю формою діаметром 26 см. Так випікаю всі коржі.
Крем:
Збиваю міксером м’яке вершкове масло до пишності, поступово додаю цукрову пудру, ванільний цукор, а в кінці — жирну сметану, збиваю обережно, на малих обертах. Крем виходить дуже пухкий, у нього я додаю решту мелених горіхів.
Коли коржі повністю охолонули, я збираю торт: на дно трохи крему, щоб корж не ковзав, і далі рівномірно промащую кожен шар. Просочувати нічим не потрібно — коржі самі «відійдуть». Обрізки подрібнюю в крихту й обсипаю нею верх і боки торта.
Найважливіше — залишаю торт при кімнатній температурі мінімум на 5–6 годин, і лише потім прибираю в холодильник. Коли ріжу його, отримую той самий розкішний зріз, аромат і смак із минулого: коржі м’які, текстура багата, смак глибокий і неймовірно ніжний. Це саме той торт, який пам’ятають і який обов’язково треба спробувати.
