Готую дуже смачний та незвичайний крем. Навіть не зрозумієте, що він із манної крупи! Виручає мене буквально всюди: і торт прошарувати, і печиво перемазати, і навіть зверху покласти гарненькі кремові «квіточки», бо він чудово тримає форму. Виходить такий білий, повітряний, ніжний, що на смак нагадує щось між вершковим кремом та заварним, але з отим домашнім любовним теплом.
Інгредієнти:
- молоко – 500 мл.
- манна крупа – 5 ст. л.
- цукор – 7 ст. л.
- вершкове масло м’яке – 300 г (в мене 82% )
- трошечки рому або ваніліну — для запаху
- яєчні жовтки – 2 шт. (за бажанням)
Приготування:
Вливаю молоко у невелику каструльку і ставлю на вогонь, нехай собі нагрівається. Поки молоко доходить до кипіння, змішую манку з цукром — так вона рівномірно розподілиться і не візьметься грудочками. Коли молоко починає закипати, повільно всипаю суміш, постійно помішуючи. Манка вариться дуже швидко — буквально 2 хвилини, я весь час помішую, щоб нічого не пристало до дна. Все, знімаю з плити і даю повністю охолонути. Я залишаю на 2 години в холоді.
Через дві години я беру міксер і починаю збивати манну масу. Не переживайте — спочатку вона щільна, так і має бути. Тепер додаю масло м’яке, кімнатної температури. Крем стає білий, гладенький, пишний. Тепер для запаху я капаю буквально кілька крапель рому (можна ваніль, мигдаль, апельсинову цедру — хто що любить). Знову збиваю.
А тепер — головний секрет ніжності: додаю жовтки і ще раз добре збиваю. Повірте, ні запаху, ні смаку яєць там не чути, зате крем стає як хмаринка. Хто не хоче — може не додавати. Але я таки раджу спробувати.
На пів літра молока виходить чималенька мисочка крему. Виходить блискучий, однорідний крем. Можна прошаровувати торт — нічого не роз’їжджається. Можна відсаджувати на печиво — тримає форму, не опадає. І смак — ну просто ніжність!
