Сьогодні я готую молочний десерт, що тане в роті, наче сніжинка. Дуже ніжний, молочний, з кокосовою стружкою — справжня насолода. Готується без випічки, без духовки, без мороки — а виглядає, як з кав’ярні.
Інгредієнти:
- Кокосова стружка – 150-200 г
Заварний крем:
- Борошно – 140 г
- Цукор – 120 г
- Ванільний цукор – 10 г
- Молоко гаряче – 1 л
- Вершкове масло – 50 г
- Сіль – щіпка
Вершковий крем:
- Вершки холодні 33% – 200 мл
- Ванільний цукор – 1 ч. л.
- Цукор – за смаком і бажанням
Приготування:
Заварний крем:
Беру велику миску, всипаю борошно, додаю цукру. Якщо любите солодше — можна і більше, тут все під настрій. Всипаю ще ванільного цукру, щоб був аромат, перемішую. Тепер беру молоко, його трохи підігріла — щоб було гаряченьке. Так крем завариться швидше і без грудочок. Спочатку доливаю зовсім трішки молока в борошно з цукром і добре вимішую — я роблю це для того, щоб не було грудочок. А далі вже поступово вливаю решту молока, помішуючи. Ставлю каструлю на плиту і варю постійно помішуючи, поки крем не загусне. Як тільки побачу перші пухирці кипіння — проварюю ще хвилинку-дві. У гарячий крем додаю вершкове масло і перемішую, щоб вийшов гладенький, ніжний, кремовий смак. Ще додаю солі — для балансу. Перемішую ще раз і на плиту на 1 хвилинку — хай повністю розчиниться.
Формую основу десерту. Беру стандартний деко від духовки і просто висипаю на нього кокосову стружку. Розрівнюю руками по всій площі — такий собі кокосовий килимок. Виливаю на стружку гарячий крем і розрівнюю лопаткою. Поки крем теплий, він слухняний, займає рівний шар. Зверху накриваю харчовою плівкою в контакт, щоб не утворилася скоринка. Залишаю охолонути до кімнатної температури, а потім ставлю в холодильник хоча б на 30 хвилин, щоб крем став щільнішим.
Вершковий крем:
Беру холодні вершків, додаю ванільного цукру. Можна додати ще трохи звичайного цукру — хто як любить. Збиваю міксером до м’яких піків — головне не перебити, щоб вершки не розшаровувалися. Знімаю плівку з кремової основи і намазую зверху вершки рівним ніжним шаром.
Обережно розрізаю всю масу на смужки. Потім кожну смужку ще навпіл — так зручніше. Піддягаю край і акуратно скручую рулетик.
Він виходить м’якесенький, прямо делікатний, як хмаринка. Смак — немов Рафаелло, але ніжніше, м’якше! Як солодка хмаринка, що тане на язиці.
