Сьогодні я готую давню українську страву — штурханці. У різних регіонах їх називають по-різному, але суть одна — проста, ситна і дуже домашня їжа.
Інгредієнти:
- Картопля 400 г
- Молоко 50 мл
- Сіль 1 ч. л. (5 г)
- Вершкове масло 50 г
- Яйце 1 шт.
- Борошно ~16 ст. л. (+ 3 ст. л. для посипання)
Начинка:
- Сир кисломолочний 150 г
- Кріп 20 г
- Сіль 1/2 ч. л. (3 г)
- Часник 1 зуб.
- Сало за смаком для подачі
Приготування:
Основа тут картопляне пюре, тому я очищаю картоплю, нарізаю її меншими шматочками, щоб швидше зварилася, заливаю водою і ставлю на вогонь. Коли картопля зварилася, я зливаю воду і перекладаю її в миску, щоб трохи охолола. Додаю молоко, сіль і вершкове масло — можна брати з холодильника, воно якраз допоможе картоплі швидше охолонути. Перетоптую все в ніжне пюре і залишаю до кімнатної температури. Коли картопля тепла, але вже не гаряча, додаю яйце, добре перемішую і поступово підсипаю борошно, замішую до однорідності.
Для начинки беру кисломолочний сир, додаю дрібно нарізаний кріп, трохи солі та подрібнений часник і перемішую. Робочу поверхню та руки щедро присипаю борошном, набираю картопляне тісто, формую кульку, приплюскую, викладаю всередину сирну начинку і заліплюю, як вареник. Форму можна робити будь-яку — головне, щоб начинка була добре закрита. Викладаю штурханці на посипану борошном дошку і довго не затягую, бо вони не люблять лежати.
Воду для варіння я заздалегідь ставлю на плиту, добре солю, приблизно 1 ч. л., закладаю штурханці по кілька штук, щоб вони вільно варилися. Коли вони спливають, варю ще 2–3 хвилини для впевненості, а потім обов’язково перекладаю в холодну воду — так зупиняється варіння і вони не розпадаються.
Беру шматочок сала — штурханці традиційно подають зі шкварками, тож без них ніяк. Я нарізаю сало дрібними кубиками, але розмір може бути будь-який, як ви любите, і викладаю на добре розігріту суху сковорідку, витоплюю до рум’яних шкварок і відкладаю їх у мисочку.
Дістаю штурханці з води, викладаю на тарілку і щедро посипаю шкварками. Усередині штурханці ніжні, добре проварені, дуже смачні. Я щиро вірю, що такі страви потрібно готувати й передавати далі, бо це наша жива українська спадщина.
