Сьогодні я печу рогалики, ніжні, м’які, ароматні — класичні братиславські рогалики, але на дуже цікавому дріжджовому тісті. Я люблю таке тісто: просте, але виходить особливо ніжним, пухким і не примхливим.
Інгредієнти:
Тісто:
- 175 г молока теплого
- 20 г дріжджів живих
- 25 г цукру
- 420-450 г борошна
- 120 г вершкового масла або маргарину (72%)
- дрібка солі
- 1 п. ванільного цукру
- 200 г сметани від 15%
Начинка:
- 120 г підготовленого маку
- 60 г молока теплого
- 120 г волоських горіхів
- 120 г цукру
- 1 п. ванільного цукру
- 2 білки
- 50 г повидла (у мене яблучне)
Для змащування:
- 2 жовтки
- 3 ч. л. води
Приготування:
Температура випічки: 180-190 градусів,
Час випікання: 17-20 хвилин.
Начинка:
Мак у мене вже зварений, перетертий і після морозилки — я так роблю завжди, дуже зручно. Перекладаю мак у миску, вливаю тепле молоко й перемішую. Мак у мене ще не зовсім розтанув, але після розморожування він знову стає сухеньким, тому молочко вбереться швидко. Беру горіхову крихту — вона у мене змішана: і дрібна, і трохи більша. Висипаю горіхи до маку, додаю цукор разом із ванільним, перемішую. Додаю білки й перемішую. Потім додаю густе яблучне повидло й розминаю все виделкою, щоб вийшла соковита, але не рідка маса. Начинка повинна триматися на ложці гіркою і не текти. Якщо у вас раптом вийде занадто рідкою — додайте ложку панірувальних сухарів.
Тісто:
У тепле молоко додаю дріжджі й цукор, перемішую, поки не розчиниться, залишаю нехай дріжджі «прокинуться». Беру окрему велику миску, просіюю туди борошно. На крупній тертці натираю охолоджене масло або маргарин. Не тепле, але й не заморожене — просто холодне. Обвалюю терте масло в борошні та перетираю, поки не вийде ніжна крихта. Додаю дрібку солі, ванільний цукор і сметану. Перемішую. Тепер вливаю молоко з дріжджами. Замішую тісто — спершу ложкою, потім руками. Тісто виходить дуже м’яке, липке — таким воно і повинне бути. Але щоб його не переліпити борошном, я підсипаю борошно маленькими порціями, лише коли відчуваю липкість, яка вже заважає. Ділю тісто навпіл, кожну частину підкочую в кульку. Накриваю й лишаю полежати декілька хвилин.
Підсипаю килимок борошном, кладу тісто й розкатую у велике тонке коло — десь 2–3 мм. Як тільки десь прихоплюється до килимка — підсипаю трішки борошна. Декілька разів перевертаю, щоб зверху була гладка поверхня. Розрізаю коло на 16 трикутників — це класичний розмір маленьких рогаликів. На кожен трикутник викладаю повну чайну ложку начинки з гіркою. Загортаю дуже ніжно, не притискаючи тіста. Хвостик не розкатую, бо так виходить гарна завитушка. Скручую так, як лягає — легко, без тягучки під руки.

Готові рогалики кладу на деко, застелене пергаментом, змащую жовтками, розведеними з водою. Даю підсохнути й змащую вдруге — так рогалики виходять рум’яними, хоча цукру в тісті мало. Вмикаю духовку на 190°C. Випікаю рогалики 17 хвилин.

Дістаю деко — і ось вони, красені. Начинка ніде не витекла, тільки по краях трішки запеклася. Дно подпеклося рівненько, а сам рогалик м’який, ще теплий. Розламу — всередині пухке, аж повітряне тісто і щедра соковита начинка. І маленькі, і великі рогалики виходять різні за виглядом, але однаково смачні.
