Сьогодні в мене в хаті буде пахнути свіжою випічкою! Готую м’які, пухкі, дуже смачні коржики. І хоч вони пісні, без яєць, сметани, смак у них такий, що ніхто й не здогадається, що вони «пісні».
Інгредієнти:
- дріжджі живі – 8-10 г
- цукор – 1,5 ч. л.
- сіль – 0/5 ч. л.
- вода мінеральна газована – 200 мл.
- борошно – 300 г
- олія – 2 ст. л.
Приготування:
Я беру дріжджі, додаю цукор і добре розминаю. Мну, доки дріжджі не розчиняться. Додаю сіль, вливаю теплу газовану мінералку. Накриваю плівкою — так бульбашки з води не втікають. Як тільки відкриваю — одразу видно реакцію, тісто вже починає «оживати». Додаю олію, усе гарно перемішую.
Борошно підсипаю поступово, не поспішаючи, замішую тісто. Тісто виходить липке, але більше борошна не додаю. Можна ще хвилин п’ять «підмісити» ложкою — гірше не буде. Потім накриваю кришкою або плівкою і ставлю в тепле місце, щоб підходило.
Коли тісто підійшло, робочу поверхню злегка присипаю борошном. Викладаю тісто, ділю на 3–4 частини.
Кожну частину тіста акуратно підкочую в кульку, а потім розплющую руками від центру до країв. Беру пергаментні квадратики — кладу на них сформовані коржики. Так їх легко переносити, бо тісто ніжне й повітряне. Зверху прикриваю рушником і даю полежати 15 хвилин.
Сковорідку розігріваю, наливаю трошки олії. Коржики кладу прямо з пергаментом — він злегка підсмажується і легко знімається. Обсмажую під кришкою на середньому вогні, періодично витираю кришку від конденсату. Коли з одного боку вже рум’яні — перевертаю. Вони тоненькі, але дуже пухкі.
От і все! Коржики вийшли м’які, теплі, ароматні. Попри те, що тісто пісне — смак просто неймовірний. Їсти можна з чим завгодно: з грибною піджаркою, з медом, з улюбленим варенням.
