Сьогодні я хочу поділитися рецептом ніжних, пухких пончиків на кефірі — без дріжджів і без клопоту. Вони готуються буквально за лічені хвилини, із найпростіших продуктів, які завжди є вдома. А результат — просто казковий: м’які, ароматні, апельсинові, такі, що розсипаються в руках.
Інгредієнти:
- Яйце 1 шт.
- Цукор 70 г
- Сіль 1 ч. л.
- Цедра апельсину
- Кефір 500 мл
- Борошно 700 г +/-
- Сода 1 ч. л.
- Сік 0,5 апельсину
- Олія 3-4 ст. л.
Приготування:
У велику миску розбиваю яйце, додаю цукру. Кількість цукру можна легко підлаштувати під свій смак — зробити солодші або зовсім без нього. Потім додаю сіль, щоб збалансувати смак. Щоб тісто вийшло ароматним, я завжди додаю цедру апельсина. Вона надає пончикам неймовірного цитрусового аромату. Натираю тільки жовту частину — саме в ній усі ефірні олії, а біла частина гірчить. Злегка перетираю цедру з цукром і яйцем лопаткою — аромат одразу розливається по всій кухні.
Тепер вливаю кефір. Я не підігріваю його, просто дістаю з холодильника і перемішую всі інгредієнти до однорідності. Далі просіюю половину борошна і додаю соду. Гарно перемішую, щоб сода рівномірно розподілилась. Кисле середовище кефіру погасить соду, тому жодного неприємного присмаку не буде. Коли тісто вже вологе, додаю сік половини апельсина — це за бажанням, але я завжди додаю, бо саме завдяки йому пончики стають неймовірно ароматні. Злегка перемішую і додаю решту борошна. Тепер вимішую вже рукою, бо лопаткою важче.
Борошно додаю частинами, не все одразу — адже кефір і яйця бувають різної густини. Краще трохи не досипати, ніж пересипати. У мене тісто поступово збирається в м’який комочок. Робочу поверхню присипаю борошном, перекладаю тісто й продовжую вимішувати на столі. Тісто вимішується дуже швидко — не більше 5 хвилин. Головне — не перетримати. Коли воно стало м’яким, еластичним і трохи липне до рук — значить, готове. Далі я не додаю борошна, а потроху вливаю олію й вимішую ще кілька хвилин. У результаті виходить дуже м’яке, липке, але гладке тісто.
Тісто округляю, змащую стіл краплею олії, кладу зверху й накриваю рушником. Даю йому 10–15 хвилин відпочити — цього цілком достатньо. Після відпочинку тісто стає ніжніше й майже не липне до рук. Присипаю стіл борошном і розкатую його у круглий пласт товщиною близько 1 сантиметра.
Тепер беру звичайну склянку і вирізаю кружечки — це заготовки для пончиків. Серединку роблю з допомогою насадки або кришечки — чим є під рукою. Залишки тіста збираю, знову округляю й даю їм трохи полежати, щоб потім ще раз розкатати. Якщо хочете, можна робити пончики без дірочок або навіть прямокутники — виглядають не гірше і теж дуже смачні.
Готові заготовки перекладаю на дошку. Її не присипаю, бо тісто вже в борошні. Накриваю рушником, щоб не підсохли.
Сковорідку ставлю на плиту, наливаю достатню кількість олії — вона має добре покривати пончики. Щоб перевірити, чи готова олія, кидаю маленький шматочок тіста: якщо він одразу піднімається й рум’яніє — можна смажити. Пончики обсмажую на вогні трохи нижче середнього, щоб вони встигли пропектися всередині. З кожного боку — по 2–3 хвилини, до золотистого кольору. Коли одна сторона підрум’янилась — перевертаю. Готові пончики викладаю на паперові рушники, щоб прибрати зайву олію.
І ось — переді мною ціла гора ароматних, м’яких апельсинових пончиків! Вони пухкі, ніжні, у міру солодкі й навіть наступного дня залишаються такими ж смачними. Можна прикрасити їх шоколадом, або просто присипати цукровою пудрою — в обох варіантах виходить чудово.
Такі пончики — справжня знахідка: прості продукти, мінімум часу, а результат — як у найкращій кав’ярні. Обов’язково приготуйте їх і порадуйте своїх рідних. Я впевнена — вам дуже сподобається!
