Сьогодні я покажу, як я роблю свої найулюбленіші мариновані огірочки без стерилізації. По-перше, це швидко, а по-друге – неймовірно смачно!
Інгредієнти:
На банки 1 л. 3 шт.:
- Огірки 1,5 кг.
- Парасольки кропу
- Листя смородини
- Листя вишні
- Листя хрону
- Часник
- Перець чилі
- Перець духмяний горошком
- Чорний перець горошком
- Лавровий лист
- Оцет 9% 2 ст. л. на 1 л. банку
Маринад на 1,5 л води:
- Насіння гірчиці 2 ст. л.
- Гвоздика 3-4 шт.
- Естрагон (Тархун) 1 ч. л.
- Чорного перцю 1 ч. л.
- Сіль 1,5 ст. л.
- Цукор 5 ст. л.
Приготування:
Спершу я заливаю огірочки холодною водою на 4–5 годин. За цей час вони набираються вологи, стають хрумкими і пружними, та ще й гіркота й залишки нітратів виходять у воду.
Поки огірочки відпочивають, я готую банки. Стерилізувати їх не буду – просто гарненько вимила з содою, і все. Потім все одно будемо заливати окропом.
У кожну літрову банку я кладу: один зонтик кропу, по парі листочків вишні та смородини, трошки хрону (я листя просто порізала). Туди ж кидаю лавровий листочок, горошинку духмяного перцю, один зубчик часнику і маленький шматочок перцю чилі. Хвостики в огірочках не обрізаю, але це вже як кому зручніше. Складаю їх щільно, щоб у банці не було порожнеч.
Заливаю банки окропом, накриваю кришками (я їх попередньо просто облила окропом) і залишаю на 10–12 хвилин. Потім воду обережно зливаю – і повторюю процедуру вдруге.
Маринад:
Поки банки гріються вдруге, роблю маринад. На три літрові банки мені треба приблизно 1,5 літра води. У неї я додаю: насіння гірчиці, гвоздику, тархун, чорний перець, сіль, цукор. Не лякайтесь цукру – виходять саме ті хрумкі й ароматні огірочки, які я обожнюю. Ставлю маринад на вогонь, доводжу до кипіння, даю хвилинку-дві покипіти – і готово.
Другу воду з банок я вже злила. У кожну баночку додаю по дві повні столові ложки 9% оцту. А потім одразу заливаю гарячий маринад під самий верх. Швиденько закручую банки, добре загортаю їх у ковдру чи плед і залишаю до повного остигання. Все – мої улюблені мариновані огірочки без стерилізації готові! Взимку вони хрумтять так, що хочеться закривати їх ще й ще.
