Щоб оладки були високими, не вбирали олію, не були “хлібними”. Відкрила для себе 3 хитрощі

Ділюсь 3-ма хитрощами з приготування оладків, які зрозуміла не так давно. Тепер вони виходять завжди вдалі і такі як треба.

Хитрість №1. Оладки не люблять яйця: потрібно мало яєць

Якось я передумала смажити омлет, і вирішила посмажити оладки. До розбитих чотирьох яєць додала решта інгредієнтів.

І отримала тонкі майже коржики, край яких був чомусь увігнуті догори 🙂

Це було найкращим доказом: чим більше яєць, тим щільніші і тонші оладки. Адже без яєць все одно вони вдаються дуже смачними.

Тому більше 1 яйця на 0.5 л і навіть для 0.7 л рідини (кефір, молоко, сироватку) не додаю.

І головне: не яйця дарують “здобність”. Здобними їх робить олія – і не лише здобними.

Хитрість №2. Оладки люблять олію

Щоб оладки були маслянистими, потрібно додати олію.

Не на сковорідку, а в тісто. І тоді на сковорідку доведеться лити менше олії, до речі:)

Рослинна олія, вершкове масло, а може й жирна сметана – роблять тісто легким, крихким, пористим.

Оладки не стануть “хлібними” або “гумовими”. І коли охолонуть, залишаються відмінними, а не масляними тонкими хлібними млинцями.

Усього 1 ст.л. олії на 0.5-0.7 л рідини – і оладки будуть відмінними.

А ще – олія захищає оладки … від олії: вони не вбирають її зі сковорідки, не стають маслянистими, “жирними”. Чому так – мені не ясно – але це так 🙂

Хитрість №3. Тісту потрібне вистоювання

Бездріжжеве тісто дріжджовому не рідня. Але спільне у них є.

І це вистоювання. Є питання часу, звісно…

Це факт. Багато хто радить не залишати недріжжеве тісто на вистоювання, але я для себе вирішила, що це неправильно.

Якщо замислитися, однаково клейковина має “розійтися”, тобто розбухнути – і швидко це не вийде.

Недарма млинці, щоб були тонкі, радять смажити відразу після замісу тіста. Так, щоб тісто не піднімалося.

Помічала не раз: через 5-7 хвилин тісто стає густішим, і часто доводилося доводити його до потрібної консистенції, додаючи рідину – молоко, кефір.

Але це вже не те, і клопітно. І можна не вгадати – і знову додавати муку 🙂

Тому простіше залишити тісто на 10-15 хвилин або до півгодини – а потім смажити. І тісто краще, і додавати нічого не доведеться 🙂

Хитрість №4. Скасовує багато хитрощів та секретів висоти та товщини

Хитрість скасовує та замінює багато хитрощів. Але не всі.

Щоб оладки були високими та круглими – є багато хитрощів та порад. Але є нехитрий метод. Нічого не потрібно робити: просто замісити густіше тісто 🙂 Ні, оладки не будуть “хлібними”, щільними або ще якими. Вони будуть ідеальними.

Раніше я нарікала, що оладки у мене тонкі. І свекруха пекла тонкі млинці-оладки.

А мама мене вже дорослу жінку навчила. Просто взяла тісто, з якого я пекла тонкі млинці, швиденько додала муки.

І, диво, на сковорідці зарум’янилися пишні і високі оладки – такі, які з дитинства люблю, і які в мене не вдавалися. Потрібно було дивитися, як мама робить:)

Тісто має не повільно литися з ложки, якою набираємо – а повільно, ліниво сповзати.

Не падати – це густе тісто – саме сповзати. А щоб тісту і нам було зручно, ложку можна намочити – опускати у холодну воду.

Ось така ось хитрість, заключна, що скасовує багато порад щодо оптимізації висоти боків наших оладок 🙂 Але й інші нехитрі тонкощі теж важливі.