Розкажу, як правильно випрати подушку в пральній машині, щоб вона знову стала чистою, свіжою та пухкою! Роблю вже так багато років і завжди у захваті!
Перед пранням обов’язково перевіряю ярлик
З часом усередині подушки накопичуються піт, шкірний жир, пил, частинки шкіри та пилові кліщі. Через це вона стає важчою, гірше пропускає повітря і може з’явитися неприємний запах. Саме тому я регулярно перу подушки.
Перед пранням я завжди дивлюся інформацію на ярлику. Саме виробник зазначає, який наповнювач знаходиться всередині, чи можна прати подушку в пральній машині, за якої температури та який режим обрати. Якщо напис на ярлику вже стерся, рекомендую знайти сайт виробника та ознайомитися з рекомендаціями там.
Синтетичні наповнювачі, такі як холофайбер, синтепух або поліестер, зазвичай добре переносять машинне прання. Перові подушки також можна прати, якщо це дозволено виробником. А ось подушки з ефектом пам’яті прати не можна — у них дозволяється прати лише знімний захисний чохол, адже вода безповоротно руйнує структуру наповнювача.
Готую подушки до прання:
- 3% перекис водню
- пульверизатор
- м’яка щітка
- кілька крапель засобу для миття посуду (за бажанням)
Перед пранням я ретельно пилосошу подушки та добре провітрюю їх на сонці або на морозі. Якщо є плями, обов’язково обробляю їх заздалегідь. Перекис переливаю у розпилювач і рясно обприскую всю поверхню подушки або захисного чохла. Якщо плями сильні, після нанесення перекису очищаю їх м’якою щіткою. Для кращого результату додаю до перекису кілька крапель засобу для миття посуду.
Перед тим як покласти подушку до пральної машини, уважно оглядаю її. Якщо є навіть невеликий розрив тканини чи шва, обов’язково зашиваю його. Під час прання наповнювач може висипатися, потрапити в барабан, засмітити зливний фільтр або навіть пошкодити пральну машину. Після обробки перекисом залишаю подушку приблизно на 30 хвилин.
Як я перу подушки у пральній машині
Якщо подушка велика, кладу її в барабан разом із 2–3 тенісними м’ячиками, які попередньо поміщаю у білі шкарпетки. Якщо подушки невеликі, як у мене, перу одразу дві. Так барабан краще збалансовується. Для прання використовую рідкий засіб, адже він набагато легше виполіскується з наповнювача, ніж порошок. Засобу беру приблизно половину звичайної норми, оскільки подушка вбирає дуже багато води, і надлишок гелю буде складніше випрати.
Обираю режим «Синтетика» або інший подібний. Температуру встановлюю 30–40 градусів, а віджим — 600–800 обертів за хвилину. У мене це 800 обертів. Обов’язково вмикаю додаткове полоскання. Після завершення прання уважно оглядаю подушки. Якщо якісь плями залишилися, повторюю обробку перекисом і ще раз запускаю прання. Це особливо важливо зробити до сушіння, щоб після висихання забруднення не закріпилися на тканині.
Як правильно сушу подушки
Якщо виробник дозволяє машинне сушіння, використовую сушильну машину лише на низькій температурі. Усередину також кладу спеціальні кульки для сушіння або ті самі тенісні м’ячики у білих шкарпетках. Вони постійно збивають наповнювач, завдяки чому подушка стає значно пухкішою. Перед сушінням я добре збиваю подушку руками.
Якщо сушильної машини немає, сушу подушки у добре провітрюваному приміщенні, на балконі або на вулиці, але не під прямими сонячними променями. Кожні 2–3 години перевертаю подушку, струшую її та ретельно розминаю руками. Так наповнювач висихає рівномірно, а сама подушка залишається об’ємною. Дуже важливо, щоб усередині не залишилося жодної вологи, інакше згодом може з’явитися затхлий запах або навіть пліснява.
Як доглядаю за подушками після прання
Щоб подушка довше залишалася чистою, я спочатку одягаю на неї захисний чохол, а вже зверху — наволочку. Наволочку рекомендую змінювати один раз на тиждень, захисний чохол прати приблизно раз на місяць, а синтетичну подушку — один раз на 3–6 місяців. Якщо захисного чохла немає, можна використати дві наволочки, надягнувши їх у різних напрямках. Такий спосіб допомагає краще захистити подушку від плям і забруднень.
З каналу: “Поради для дому”